З Іскоростеня в Коростень місто було перейменовано в листопаді 1917 року, коли в ньому встановилася радянська влада. Її оголосив 18 листопада на мітингу, що відбувся на Барачній площі, черговий по залізничній станції Л. Табукашвілі. Однак радянська влада протрималася в місті недовго - в 1918 році замість рад у Коростені з'явилися державні органи Української Народної Республіки. Саме в Коростені був затверджений закон про введення в УНР григоріанського календаря, що діє й донині, і був прийнятий герб УНР - тризубець. А в лютому 1918 року в місто ввійшли германські війська. Після цього місто кілька разів переходило з рук у руки. 18 лютого 1919 року в Коростень увійшла дивізія Червоної армії, а вже 15 березня його зайняли війська УНР. 7 квітня Коростень відбили Богунський і Таращанський полки дивізії Щорса, а 26 квітня 1920 року місто було захоплено польськими військами. 20 червня 1-ша Кінна армія вибила поляків, але в вересні вони повернулися знову. І тільки 12 жовтня після багатоденних боїв Червона армія вигнала поляків з міста на зовсім.
Саме під Коростенем відбулася остання битва громадянської війни. В 1921 році Коростень став головною метою воєнної операції Української повстанської армії під командуванням генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. У ніч на 7 листопада на окраїні Коростеня зав'язався чотиригодинний бій, у результаті якого нападаючі були відкинуті від міста.
Олевськ - чи не найбільше селище міського типу в Житомирській області. Його населення становить близько 11 тисяч чоловік. Відстань до Житомира - близько 170 кілометрів. В 2002-му році райцентр став обласним переможцем у номінації "Кращий райцентр", оскільки не дивлячись на віддалене місце розташування, Олевск - містечко доглянуте, з досить розвиненою інфраструктурою комунального господарства. І досить древній...
В 1709 році до Бердичева підійшли війська гетьмана Правобережної України Семена Палія. Гетьман очолював групу старшини, які хотіли відійти від Польщі й приєднати Правобережжя до Росії. За свої "проросійські" погляди Палієві в 1704 році довелося навіть провести якийсь час в ув'язненні в бердичівській монастирській в'язниці, куди його посадили ті ж поляки. Крім того, Палій виступив з відкритою опозицією до дій лівобережного гетьмана Мазепи, призиваючи все українське козацтво прийняти сторону царя Петра Першого.
Біля Бердичева відбулася битва Палія з поляками, у якій останні зазнали поразки. Гетьман громити місто не став, хоча й пам'ятав прекрасно місцеву в'язницю.
А в 1793-му році російські війська генерала Салтикова придушили польське повстання Тадеуша Костюшко й більша частина Польщі стала територією Російської імперії, у тому числі й Правобережній Україні. Ця доля спіткала й Бердичів.
Восени 1946 року в Бердичеві побував Тарас Шевченко. А в костьолі монастиря босих кармелітів вінчалися Оноре де Бальзак й Евеліна Ганська.