Саме в 80-х роках минулого сторіччя перед дослідниками постало питання: з якого часу починати відлік історії Житомира - з IX століття, або з більш пізнього часу? В 1982-1983-му роках експедиція Житомирського обласного краєзнавчого музею під керівництвом І. Ярмошика провела розкопки в історичній частині Житомира - на Замковій горі.
Дослідження носили характер розвідки. У різних частинах Замкової гори були закладені шість шурфів. Пошуки виявили значну кількість матеріалу різного часу, в основному - залишки глиняного посуду. Картографія місць знахідок древлянського періоду визначила, що поселення саме по собі було невеликим: укріплена його частина, тобто городище, перебувала на місці нинішнього будинку партійного архіву й не виходило за межі нинішніх вулиць Замкової й Рильського. Але ніяких залишків житло-господарських комплексів виявлено не було - можливо, через більш пізню господарську діяльність людей, що зруйнувала попередній археологічний шар, а може бути, городище на Замковій горі просто представляло із себе обнесений частоколом хутір з декількох хаток. Подібна розвідка в інших частинах міста не дала результатів взагалі. І інших пам'яток древлянської епохи, крім поселення на Замковій горі (IX століття), на території міста виявлено не було.
Зате виявилися археологічні знахідки вже часів Київської Русі (XI-XIII століття), головним чином - кераміка. Виявлено вони були при розкопках на схилах Замкової гори. Але матеріалу для впевнених висновків не вистачало, і розкопки продовжилися в 1984-1985-му роках експедицією Житомирського археологічного суспільства й в 1988-1989-м роках - розвідувальним археолого-спелеологічним загоном під керівництвом Олександра Тарабукіна. Роботи не пройшли дарма: були зібрані дані про знахідки часів Київської Русі, на які натикалися не тільки самі археологи, але й робітники під час проведення грабарств у центральній частині міста. Були виявлені місця з добре збереженими культурними нашаруваннями XI-XIII століть: у районі на схід від краєзнавчого музею, у районі й околицях «Крестовоздвиженской «церкви, а також на Подільській й Охримовій горах. Здебільшого - це осколки кераміки, глиняних горщиків і кришок від них, а ще - глиняні прясла й точильні бруски. Вистачало й залізних виробів: уламки ножів, цвяхи, наконечники стріл. А ще в 1958-му році на Замковій горі був знайдений наконечник сулиці (зброя типу важкого списа). Але сама цікава знахідка на Замковій горі виявилася в 1971-м році, коли при ритті траншеї разом із залізними цвяхами незвичайної форми був знайдений перстень-печатка зі свинцю, що належав дружинникові київського князя Костянтина Всеволодовича. Датовано він приблизно 1205-1208-м роками.
Якщо припустити, що топонім "Житомир" пішов все-таки від готського "сидіння на болоті", то де ще, крім Суриної гори, могли існувати на нинішній території міста поселення людей? Археологічних знахідок, що прямо вказують на це і датованих IV-V століттями нашої ери, на території Житомира не виявлено. Йордану, звичайно, можна довіряти, однак археологічні знахідки є доказами куди більше вагомими. А от їх якраз й немає. "Кубок Германаріха" - не береться до уваги. І сьогодні ми можемо оперувати хіба що припущеннями.
В IV-V століттях люди воліли будувати свої укріплені поселення, як правило, на горах, на берегах рік. І неважливо, готи це були, або слов'яни: життя того часу було сповнене небезпеками і без міцних кріпосних стін не обходилося жоден рід або плем'я. На території нинішнього Житомира такими місцями могли бути Замкова й Охрімова (ну й, зрозуміло, Сурина) гори, Соколова гора, а також беріг ріки Тетерів у районі Зарічан. У деяких перерахованих вище місцях археологи дійсно знаходили й знаходять сліди древніх поселень, однак датовані вони не IV-V століттями, а більше пізнім періодом - IX-X століттями. Причому поселення на Замковій горі, судячи з даних археологічних досліджень, не саме старе: городища (поселення, укріплені дерев'яним частоколом) на Соколовій горі або в Зарічанах набагато старше - приблизно на ціле століття. Однак нам чомусь завзято намагаються довести, що Житомир бере свій початок саме з території Замкової гори, і саме в 884-го року. Хоча питання це, як бачимо, спірне і понині. Згадується, що у вищевказаному році, на території нашого обласного центру перебувало, принаймні, три рівнозначних городища - тобто три роди того самого племені, скоріше всього, древлян. І поселення на Замковій горі виникло, швидше всього, внаслідок того, що частина одного з пологів, що жили або на Соколовій горі, або в Зарічанах, вирішило відокремитися від родовичів і жити окремо - цілком нормальне явище й сьогодні. Виходить, ми мали не один Житомир, а відразу декілька?
Ми й далі спробуємо заперечувати існуючу думку про те, що Житомиру - 1124 роки. А чому не 1600, якщо вірити Йордану, що наше місто заснували готи? Дійсно - чому?
Свадебная фотография в Житомире. Фотосъемка Love story в Житомире. Свадебные книги и альбомы в Житомире.
Работаем в Житомире и Житомирской области, Киеве и Киевской области.
Наш контактный e-mail fvstudio@ukr.net
В VII столітті до н.е. чи не половину території Житомирщини (включаючи територію нинішнього Житомира) займали саме скіфські племена. Осівши на землі, вони стали активно впроваджувати землеробство, однак це зовсім не означає, що войовничий народ забув про війну. Дуже активно скіфи намагалися проникнути в ліси нинішньої Коростенщини й Олевщини, але незмінно одержували відсіч лісових племен. Видимо, це були нащадки кімерійців, що асимілювалися з прибувшими із Заходу праслов'янами. На жаль, археологічних пам'яток тієї епохи на території нашої області не було знайдено (за винятком безлічі курганів-могильників, але чи відносити їх до епохи скіфів - питання спірне). Єдине скіфське плем'я, що жило на Житомирщині (на території нинішнього Овруцького району) і миготіло в історичних хроніках - це неври, що згадують Геродотом. Представники цього племені зустрічаються й в ассірійських хроніках VII століття до н.е., наприклад, полководець Мадий, що виступав на стороні Ассирії (а це ж територія сучасної Туреччини!!!), що розгромив мідійців та їх союзників - кімерійців. Геродот писав: "Скіфи все спустошували своїм буйством і надмірностями. Тому що, крім того, що вони брали з кожного народу данину, вони організовували набіги й грабували". От такі "круті хлопці" жили колись на Житомирщині! Правда, уже в VI столітті до н.е. неври зникають із історичної арени, витиснені з лісів у степу племенами праслов’ян.
В VI столітті до н.е. у межі України вторгся з території сучасної Румунії перський цар Дарій I з 700-тисячним військом. Цар кочових скіфів Іданфірс звернувся по допомогу до скіфів-хліборобів, у тому числі й до Таксакісу, вождеві племені гелонів, що проживали, на території нинішніх Житомирського, Бердичівського й Андрушівского районів (якщо, звичайно, Геродот правильно вказав географічне положення проживання цих самих гелонів). Скіфи кілька місяців водили Дарія за собою по території України, заманюючи його вглиб території й не вступаючи при цьому в битву з величезним військом. Дарій дійшов до території приблизно нинішнього Володарська-Волинського району, але в дрімучі ліси йти не ризикнув і повернув назад, у Фракію. Так, не вступивши в жодний бій, українські скіфи прославилися у своєму світі "непереможними".
Напевно, одним з деяких полководців древнього миру, якому вдалося за допомогою військового мистецтва здолати скіфів, був правитель Фракії Лісімах, тутешній намісник Олександра Македонського й ставший фракійським царем після смерті Олександра. Трапилося це в 330 році до н.е. Битва фракійців зі скіфами відбулася приблизно на території нинішнього Любарского району й закінчилася перемогою Лісімаха. Після цього бою скіфи потроху стали втрачати владу над своїми територіями. На Житомирщину із Заходу наскочили германські племена гетів, яких деякі історики вважають прабатьками слов'ян. Германці трохи відтіснили скіфів на самий південь нинішньої Житомирщини, а після й зовсім прогнали в степ. І в II столітті до н.е. закінчився на Житомирщині скіфський період. Почався період германо-слов'янський. Саме на II століття до н.е. припадають дивні знахідки, зроблені на Житомирщині вже в новітній час й які можна сміло зараховувати до свідчень палеоконтактів з іншими цивілізаціями. Хоча питання це й досить спірне.
Рішенням виконавчого комітету міської ради від 12 березня 2009 р. погоджено Програму медичного забезпечення населення м. Житомира на 2009-2011 роки.
«Мета даної Програми – поліпшення стану здоров’я населення міста на основі забезпечення доступною якісною первинною медико-санітарною допомогою, кваліфікованою медичною допомогою, профілактичними обстеженнями; створення належних умов для лікування хворих та праці медичного персоналу у лікувальних закладах», - зауважив начальник управління охорони здоров’я міської ради Микола Суслик.
Житомирська міська рада
www.zt-rada.gov.ua
Шановні працівники житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення!
Щиро та сердечно вітаю вас з професійним святом!
Ви - трудівники галузі, яка покликана задовольняти повсякденні, життєво-необхідні потреби тисяч людей. Від вашої сумлінності, якості праці та культури обслуговування значною мірою залежить формування образу Житомира у городян та гостей міста.
Ваша щоденна праця дуже важлива, адже вона безпосередньо впливає на умови життя та настрій мешканців й стосується кожного.
Сьогодення ставить перед нами нові завдання. Вони полягають у тому, щоб рівень послуг, які надаються населенню, відповідав сучасним європейським стандартам. Спільними зусиллями ми подолаємо існуючі труднощі і надійно забезпечимо житлово-комунальні та побутові потреби наших громадян.
Сердечно бажаю вам і вашим родинам міцного здоров’я, родинного добробуту, благополуччя, впевненості у завтрашньому дні й вагомих професійних здобутків.
З повагою,
міський голова
В.Т. Шелудченко
Житомирська міська рада
www.zt-rada.gov.ua
Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 12 березня 2009 року погоджено нові тарифи на оплату послуг з теплопостачання для другої групи споживачів у м. Житомирі.
З 15 березня 2009 р. діють тарифи на послуги з теплопостачання в м.Житомирі (з урахуванням податку на додану вартість) у розмірі:
для бюджетних установ:
· гаряче водопостачання – 29 грн.59 коп. за 1 куб.м;
· опалення – 12 грн.38 коп. за 1 кв.м опалювальної площі на місяць впродовж опалювального сезону;
· опалення – 538 грн.09 коп. за 1 Гкал фактично спожитої теплової енергії (при застосуванні приладів обліку теплової енергії);
для госпрозрахункових організацій:
· гаряче водопостачання – 29 грн.59 коп. за 1 куб.м;
· опалення – 12 грн. 36 коп. за 1 кв.м опалювальної площі на місяць впродовж опалювального сезону;
· опалення – 537 грн. 97 коп. за 1 Гкал фактично спожитої теплової енергії (при застосуванні приладів обліку теплової енергії).
Див. також розділ «Регуляторна діяльність»http://zt-rada.gov.ua/index.php?regulatory=1
Житомирська міська рада
www.zt-rada.gov.ua