22 березня 1919 року шість петлюрівських полків, що виступили на Київ з району Коростень-Бердичів, з"явилися в 50-и кілометрах від "матері міст росіян". Подібний поворот подій спантеличив командира Першої Української радянської дивізії Миколи Щорса, що дав команду Ніжинському й Богунському підрозділам виступити назустріч військам Петлюри. Після дводенних боїв червоним вдалося відкинути петлюрівців від Києва в напрямку Коростеня, проте вже 27 березня військам Директорії вдалося взяти Бердичів. Радянська пропаганда стверджувала, що як тільки петлюрівці ввійшли в місто, вони відразу почали влаштовувати єврейські погроми. Щорс, збентежений таким поворотом подій, особисто очолив наступ на Бердичів і вже 3 квітня червоні змусили петлюрівців відійти від міста. Цікаво, що петлюрівці в ході цієї операції, названої потім Бердичевсько-Коростенською, втратили
всього 124 чоловіки, в той час як червоні - близько півтори тисячі. Такі речі називають не інакше, як "пірова перемога".
четверг, 1 января 2009 г.