За язика не тягнули
Ну що, житомиряни, вже давно відгуляли ми ювілей нашого славного міста. Зазвичай після дня народження приємно провести ревізію подарунків. От і ми зробимо. Отож, чудовий феєрверк — щоправда картинки уже трохи стерлися із пам'яті; пісні зірок вітчизняного шоу-бізнесу на концерті — вже трохи підзабулися; чудовий святковий настрій — теж дещо зіпсований буденністю; фонтан на майдані Соборному радує дітей — щоправда трохи підтікає; конференція краєзнавців от-от завершилася; новий стадіон... Упс, а стадіон де, га? Юра, ти ж обіцяв!
Іще у вересні минулого року, коли місто відзначало 1124-річчя з дня заснування голова облдержадміністрації Юрій Забела подарувати до ювілею у 2009 році всьому місту відремонтований Центральний стадіон (це той, що на Старому бульварі, поруч із міським парком культури і відпочинку ім. Ю.Гагаріна). Тоді на урочистих зборах з нагоди дня народження Житомира у драмтеатрі губернатор так і сказав: подарую стадіон. Мовляв «зуб даю» і «падлой буду»...
Цитуємо: «Усвідомлюючи просту істину, що без подарунків на свято не йдуть, я хочу сьогодні при всій шановній громаді пообіцяти, що рівно за рік на тисяча сто двадцять п'ятий ювілей Житомир отримає оновлений, відремонтований, сучасний Центральний стадіон. Це буде мій подарунок місту, де я навчався і працюю.», — сказав голова обласної адміністрації». Кожен може переконатися, що ми це не вигадали — достатньо передивитися на офіційному сайті адміністрації архів новин за вересень 2008 року або набрати це посилання http://zhitomir-region.gov.ua/index.php?mode=news&id=3383 (на випадок, якщо хтось із прес-служби губернатора спробує вигородити свого шефа і видалить повідомлення з сайту, ми зробили для вас фотографію).
До речі, обіцянка присутнім у залі сподобалася — вони аж встали із місць (!) і скупали губернатора в оваціях. Проте, як бачимо, урочисто пообіцяти, ще не означає героїчно виконати! «Обіцянка не горобець. Вилетіла — «відповідай за базар»! Але відповісти Юрію Володимировичу немає чого...
Медицина «з’їла» все
Вигородити свого «корєша» спробував голова Житомирської обласної ради Віталій Француз. На одній із засідачок цьогоріч на початку вересня він звинуватив... медицину. «На жаль, ми у державі вкладаємо величезні кошти у медичну галузь, коли вже треба усувати наслідки, а фізкультура у нас фінансується по залишковому принципу. Чи могли ми у цьому році зробити стадіон, коли цілих 24 мільйони гривень область затратила лише на добудову обласної поліклініки. Те, що залишається із коштів — розподіляється по залишковому принципу на культуру, спорт та інші не менш важливі галузі».
Утім, нам не зрозуміло до чого бюджет і поліклініка, до особистої обіцянки губернатора. Іще раз коротко зацитуємо: «[...] Це буде мій подарунок місту, де я навчався і працюю.».
До речі, неспроможний вирішити проблему із стадіоном не лише Забела. Його друг Віталій Француз також «імпотент» у цьому питанні. «Що ж до Центрального стадіону, ситуація доволі складна. Із метою якнайшвидшого збору коштів, ми навіть створили спецрахунок при обласному бюджеті. І область звернулася до наших бізнесменів із закликом, спільно наповнити цей рахунок. Дані кошти будуть використані для реконструкції стадіону. Але щоб зробити справді сучасний стадіон, потрібні десятки мільйонів гривень. На сьогоднішній день ми маємо у цьому фонді аж...350 тисяч гривень. З такою сумою навіть розпочинати не можна, оскільки і ці гроші можна втратити, так і не досягнувши навіть проміжного результату». Тобто іншими словами — «вибачте, я поганий керівник».
Дві поради для голови
А проблему із Центральним стадіоном, на нашу думку, можна вирішити дуже просто.
Іще коли головою облради була Ірина Синявська (її Француз «підсидів», вважаючи, що це легко бути головою — підписуй рішення, а все що потрібно громаді візьметься із повітря), деякі депутати пропонували, здавалося, фантастичний вихід із ситуації. Говорили про те, що стадіон треба здати бізнесу в оренду... за 1 грн. При цьому чітко прописати, що споруда має бути відновлена, трибуни відремонтовані та ін. Ну і чітко прописати на чому бізнес зможе заробити — вкладені гроші треба ж повертати. Певно, підприємливі люди, які зможуть і собі заробити, і всім людям приємно зробити, не зважаючи на кризу, знайдуться.
Потрібні кошти також можна було «попросити» у тих, кому Віталій Йосипович 205 тисяч (!) гектарів землі під мисливські угіддя «подарував». Хочуть хлопці з «ружбайками» по лісу ходити — хай громаді стадіон допоможуть збудувати. Задоволення влаштовувати полювання в усі часи було не з дешевих. Таке дозвілля могли дозволити собі заможні люди...
Вам, чиновники...
Наприкінці, Юрію Володимировичу і Віталію Йосиповичу, усі футбольні вболівальники області, професійні спортсмени та любителі здорового способу життя просили вам переказати оце — «ГАНЬБА! ГАНЬБА! ГАНЬБА!».
Ганьба за те, що такий славний регіон, як Житомирщина, досі немає гідної центральної футбольної споруди й неспроможний відновити й утримувати футбольну команду, яка грала би хоча б у першій лізі.
Житомирські спортсмени і тисячі вболівальників, завдяки бездіяльності «любителів» дорогих обіцянок і дешевого піару, несправедливо відірвані від великого футболу. І це в роки перед подією світового значення — турніру ЄВРО-2012...
Скандальный Житомир
skandal.zt.ua
четверг, 5 ноября 2009 г.