Чи жили 100 мільйонів років тому на території Житомирщини люди? Ще років 15-20 назад подібне питання здавалося б нам попросту недоречним: по теорії Дарвіна, популярної в ті роки, людина пішла не від тиранозавра, а від мавпи й від народження їй якнайбільше мільйон років. Як відомо, у Мезозойську еру мавпи самі ще ні від кого не пішли, а тому й людини не було на Землі ну ніяк! Однак новітні дані говорять про зворотнє: з великою часткою ймовірності, 300 милолионов років тому на території Житомирщини вже жили люди!
Так, у села Замисловичі Олевського району розташована дивна ландшафтна диковинка, яку місцеві жителі охрестили "кам'яним селом". Здалеку справді створюється враження, що перед нами розкинулося справжнє село: з хатами, дворами й вулицями. І лише підійшовши впритул, виявляється, що "хати" й "вулиці" насправді виявляються вигадливо розкиданими брилами граніту й скам'янілого до гранітної твердості піщанику - залишками древнього океанського узбережжя. На одній із брил стародавнього піщанику чітко видно слід буквально втисненої в камінь босої людської ноги. У місцевих жителів існує легенда, що слід залишив сам Ісус Христос, що давним-давно з'явився в образі мандрівника жителям села. Нібито селяни відмовили Христу в якомусь проханні й він, розгнівавшись, перетворив селище в камінь. Це лише легенда, однак якщо міркувати з наукового погляду, то незвичайний слід, так само як та інші подібні речі-загадки, яких безліч на півночі нашої області, дотепер так ніхто досконально й не вивчав! Дотепер у сіл Левковичі або Норинськ Овруцького району знаходять безліч древніх каменів-піщаників з аналогічними людськими слідами. Загальна чисельність таких знахідок давно перевалила за сотню. А в селі Велика Фосня Овруцького району на місці знахідки декількох таких каменів зі слідами босих людських ніг навіть поставили каплицю - відповідно до легенди, сліди нібито залишила в XV столітті Богородиця, що зненацька з'явилася жителям села. Правда, каплицю як православно - християнський символ віри поки не прийняла жодна із православних конфесій.
Якщо відкинути міфологію й повернутися до спроби наукового пояснення вищезгадуваних феноменів, то на користь гіпотези, що сліди в каменях були залишені людьми Мезозойської ери 100-150 мільйонів років тому, говорять дуже багато доводів. Наприклад, такий: для того, щоб скам'яніти до нинішнього стану й майже не поступатися у твердості граніту, річковому мулу необхідно не менш 200 мільйонів років - трохи менше, ніж потрібно дереву щоб перетворитися в кам'яне вугілля. При всьому бажанні людина не в змозі залишити відбиток ноги у твердому камені - тільки в м'якому піску. Імовірно, люди епохи динозаврів, гуляючи по березі океану, залишали свої сліди в прибережному піску або шарі прибережного мулу. Згодом ці сліди були затоплені водою й благополучно дожили вже в камені аж до наших днів. Підробка? Можлива й вона. Але скажіть, кому в здоровому розумі прийде в голову вирубувати і вишліфовувати в каменях людські сліди тільки для того, щоб потім кинути їх десь у дороги? Так що гіпотеза про людей Мезозойської ери досить реальна, однак вимагає більше ретельних досліджень і більш вагомих доказів.
Вадим Кіплінг
четверг, 1 января 2009 г.