Житомир

В 1967 р. під час спорудження Драмтеатру на глибині трьох метрів було виявлено два підземних ходи. Ходи прориті в лесі. Закопчені. Кожні декілька метрів—ніші. Висота галерей—1,8 м, ширина 1,6 м.

Рівно в 4.00 22 червня 1941 року ті житомиряни, які вже встигли прокинутися, почули дивний гул, що доносився звідкись із темних небес. Не було можливості виявити в темряві причину цього лиховісного звуку. І тільки під ранок стало відомо, що це армади німецьких бомбардувальників ішли бомбити Київ. Перша хвиля авіа удару Житомир не торкнула: німці скинули свій смертоносний вантаж на столицю України й, відбомбившись, пішли на свої аеродроми.
Поки на західних кордонах СРСР збентежені раптовим нападом гітлерівців радянські прикордонники героїчно намагалися стримати натиск фашистських військ, у Житомирі було 9 годин ранку й переважна більшість житомирян ще навіть не знало про те, що почалася найстрашніша у світовій історії війна. Саме на 9.00 22 червня було намічене відкриття першого в Житомирі універсаму "Люкс", що розташовувався на місці нинішнього дев'ятиповерхового гуртожитку автодорожнього коледжу. Людей на відкриття з'явилося кілька сотень. Секретар Житомирського міському ВКП(б) перерізував червону стрічечку й зацікавлені покупці валом потекли у середину універсаму. Через 15-20 хвилин над містом почувся наростаючий гул, десь завила сирена повітряної тривоги: це німецькі бомбардувальники почали бомбити місто. Люди, що перебували в універсамі, не придали цьому значення, оскільки війна тоді здавалася всім чимсь абстрактним і кожен житель Країни Рад свято вірив, що Червона Армія всіх сильніша... Однак перша ж бомба, що впала на Житомир, по лиховісній випадковості догодила саме в "Люкс", що в одна мить перетворився в купу руїн. Під обламками загинуло більше сотні людей. Так у Житомир прийшла Велика Вітчизняна війна.

В лівій частині нашого міського парку був глибокий яр. На початку 50-х років минулого століття для зручності проходу до танцювального майданчика через нього побудували цей підвісний місток. Місток дуже сподобався молоді. Він був гнучким, і на ньому можна було розгойдуватися як на гойдалках. Весною 1955 років трапилася аварія. Місток не витримав розгойдування - лопнув трос і він обрушився. В мить, коли це відбулося, я якраз встиг перейти місток. Ті, хто на ньому знаходився, впали в яр. Переломи і удари були, але обійшлося без жертв. Місток демонтували, яр засипали.