Вхід в підземелля розташований на території однієї з державних установ міста. Галерея бере свій початок з невеличкої кімнати першого поверха будинка. Хід іде в напрямку вул. В. Бердичівська на глибині трьох метрів. Через деякий час—розгалуження. Від нього в різні сторони відходять три галереї.
Прямо іде невелика печера, яка через три метри закінчується завалом. Враховуючи характерне розташування цегли на склепінні на зразок "Ялинки"—це колись був вихід на поверхню. Праве і ліве відгалуження ідуть паралельно вулиці в південно-західному і північно-східному напрямках. Північно-західний напрямок закінчується напівзасипаним склепінням, за яким простежується продовження галереї. Північно-східний напрямок закінчується завалом. Довжина підземного ходу—12 метрів. Хід вимурований цеглою, арочне склепіння. В стінах простежуються залишки ніш, в склепінні—повітропроводи. Ширина галереї—1,5 м, висота 1,6 м.
Відкрита і досліджена в 1994 році.
Подільський підземний хід знаходиться на території Подільської гори. Проритий в лесовому грунті на глибині 2-6 м, значна частина якого обкладена цеглою. Починається з невеличкої кімнати (2,5 м х 1,2 м) від північно-західної частини якої відходить галерея. Через 135м від неї відгалужується в північне західному і південно-східному на прямках ще дві галереї: північпо-західна, довжиною 15,5 м закінчується тупиком а південно-східна через 10 м завалом галереї висотою 1-1,6 м мають рівні стіни, які зверху закінчуються склепінням напівовальної форми. Ширина галереї становить до 1,2 м. В деяких місцях підземелля, в основному в кладці склепінь, спостерігаються повітропроводи, а нижче, на рівні підлоги з обох боків галереї розміщені прямокутної форми ніші їх розміри невеликі довжина—1,3 м, ширина 1,2 м, висота 0,95 м. Підлога глиняна, але в деяких місцях спостерігається підсипка з відходів залізоробного виробництва. Розчисткою в підземеллі знайдено уламки гончарної кераміки ХVІІ-ХІХ ст , дві мідні монети початку XX ст..
Підземелля відкрито в результаті обвалу в 1981р. Знайдено групою краєзнавців під керівнипдвом О. О. Тарабукіна в 1981, 1984 роках. Нині воно частково зруйновано, а вхід до нього засипано.
Більше року працювала в древніх підземних ходах Житомира спеціальна експедиція «Житомирського вісника», до складу якої входить кілька спелеологів-ентузіастів. Але їхніх зусиль було явно замало. Тим більше, що офіційні структури уперто робили вигляд, що підземелля немає, тому немає ні таємниць, ні проблем.
Так ось нещодавно при місцевому Товаристві охорони пам'яток з розрізнених груп сформувався об'єднаний археологічний спелеозагін. Розроблено чітку програму наземних і підземних досліджень. Планується дослідити Замкову гору.
Загін має вже перше бойове хрещення. І познайомився з діями «доброзичливців» ... чистили від глини плавуна один з ходів - метр за метром. Пережили кілька обвалів і починали все з початку. Трохи не потрапили в хитру пастку - ще діючу. Щоб не ризикувати більше, вирішили прорив запасний колодязь. Тиждень били 5-метровий шурф. Тоді-то «доброзичливець» і перерізав найближчу трубу водостоку. Вода затопила і знову обвалився хід. Але сліди, залишені потоками води, а ще й біолокація, дали напрямок. Досить швидко спелеологи виявили новий підземний хід, велику комору, продовження ходу, ніші в ньому, повітревідводи, ще дві кімнати, розгалуження входу і навіть цілий зал площею 50 кв.м. і висотою до 4 м. Словом, частину цього підземного царства. У залі знайдено запаси будівельних матеріалів, глечик з минулого століття і пляшки з 1939 року.
З цього залу ходи йдуть далі. Дослідження триває...