Підземний хід відкритий і досліджений в 1992 р під час реставрації будинку № 16. Галерея йде в напрямку Хрестовоздвиженської церкви на глибині 2 м. Стіни і склепіння вимуровані цеглою. Висота підземелля 2,2 м, ширина—1 8 м. Печера напівзасипана землею.
В 1652-му році в Житомирі налічувалося близько 10 тисяч жителів, що проживали на території, обмеженої нинішніми вулицями Михайлівською, Короленка й набережної річки Кам’янка. Фортеця, що стояла на Замковій горі, мала польський гарнізон, що нараховував трохи більше тисячі піших і кінних солдатів. Восени 1652-го до Житомира підійшло військо самого Хмельницького. Командуючий Богдановою служби безпеки Лаврин Капуста запропонував Хмельницькому не штурмувати фортецю, а просто викрасти із замка польського воєводу й запропонувати полякам в обмін на його життя здатися на милість козаків. Богдан погодився, і в фортецю вночі проникли троє прекрасно підготовлених "ніндзь" зі спецзагону Лаврина Капусти. Воєводу, щоправда, викрасти їм не вдалося, однак ворота фортеці козаки відкрили й військо Хмельницького взяло замок практично без втрат.