Житомир

Баранівка на початку XIX століття перетворилася в єдине місце в Російській імперії, де робили справжній китайський фарфор (у розумінні - по справжній китайській технології). Історія цієї знаменної події коротенько така. В 1802-му році на березі Случі місцеві селяни випадково виявили креолін - спеціальний сорт глини, з якого, власне, у Китаєві й роблять той самий найтонший суперфарфор. І отут почалося! На місці знахідки був заснований найстарший в Україні фарфоровий завод, що працює й дотепер. На початку 90-х, тобто на зорі української незалежності, робітникам заводу виплачували зарплату готовою продукцією. І не дивно, що проблем з її збутом у робітників майже не було. Сьогодні Барановський фарфор є одним з найвідоміших у світі брендів у своїй сфері.
Історичний факт. Продукція Баранівського фарфорового заводу поставлялася в Москву, у ЦК ВКП(Б). У страшному 1937-му році завод виконував спецзамовлення, виготовляючи сервіз для самого товариша Сталіна. Нікого з майстрів, що виготовляли сервіз, тоді не розстріляли, значить, їхня робота Сталіну сподобалася. Вісім чашок з найтоншого фарфору з ликом "вождя народів" на кожній чашці, дотепер зберігаються в Кремлі.
І ще один цікавий факт. Кілька тарілок із супового сервізу знов-таки Баранівського виробництва в 1942-му році потрапили на стіл до прибулого в Житомир Генріха Гіммлера. Гіммлер із задоволенням посмакував суп із прекрасної супової тарілки, а після запитав у своїх офіцерів: що за малюнок, так схожий на танк, нанесений на денце тарілки й що означає цей напис по-російському? Офіцери знайшли перекладача, і той до чималого свого жаху перевів: "Великий Сталін нас веде до перемоги комунізму!". Гіммлер зопалу хотів розбити тарілку, однак передумав, і вимовив: "Досконалість не винна в тому, що люди так прикро помиляються!". Під "досконалістю" Гіммлер, мабуть, мав на увазі тарілку Баранівського виробництва. Що ж, сумнівний, але все-таки комплімент.