Житомир

Древлянський князівство, або як його ще називали "Дерева", - це сучасна Житомирська область, її Коростенський, Овруцький та Олевський райони. "Дерева" згадувалися ще у недатованій частині "Повісті временних літ", що означає їх глибоку старовину. Північна межа древлянського князівства проходила по болотах Правобережжя Прип'яті. Західна - по притоку Прип'яті Горині з впаданням в неї річки Случ. На півдні - кордон з лісостепом по верхів»ю річок Тетеревів та Роставиця до її впадання в річку Рось. А кордоном на сході служив Дніпро.

Аскольд.

Інтрига з древлянамі зав'язалася за часів князя Аскольда, який сидів у Києві приблизно з 859 по 882 рік. "Полянин" Нестор не вважає Аскольда співвітчизником, запевняючи, що Аскольд - варяг з племені норманів! Слідом за Нестором так думають всі західні і багато вітчизняних істориків. Щоправда, є версії, що він є чи то рідним, чи то незаконнорожденним сином Рюрика Новгородського. А дехто впевнений, що Аскольд взагалі хазарін. Польський ж історик п'ятнадцятого століття Ян Длугоша, спираючись на давні, невідомі нам, джерела, запевняє, що Аскольд - славянин, і правильно його ім'я звучить, як ОСКОЛД, від імені сонячного бога Коляди-Кола.
А якщо Осколд був славянин, але не був "полянином" (точніше, киянином!), То хто ж він за походженням? Найвірогідніше припущення - древлянином.
У літописі сказано, що відразу після смерті Кия, поляни були під древлянами "ображені", тобто покорені, і відомостей про звільнення немає. Приблизно з 859 по 882 рік (23 роки, а можливо, і більше!) всі діяння Аскольда, ким би він не був, можна сміливо віднести на рахунок древлянського князівства!
Цілком імовірно, що Аскольд переніс столицю Дерев з Коростеня до Києва, ближче до кордону і торгових шляхів. У світлі зростаючого київського сепаратизму це було цілком виправдано. Коростень свого значення не втратив, але став не стільки політичною, скільки сакральною, духовною столицею Дерев. Київ же безперервно зростав, як військовий і торговий центр.
Аскольд мав вплив на величезні території: від Балтики до Чорного моря. Ян Длугоша вважає, що древляни і Візантії спокою не давали, і словен ладозьких данину платити заставляли.