Житомир

Сегодня Верховный Совет Украины отправил в отставку прьемр-министра Юлию Тимошенко. Одним из 243 народных депутатов, которые голосовали, за «расстрел» был и член парламентской фракции БЮТ выходец Житомирщины Олег Черпицкий (в криминальных и милицейских кругах известный под кличкой Чепчик). Таким образом он довел до логического конца процесс своей политической трупизации.

Источник «Скандального Житомира» в БЮТ, пожелавший остаться по понятным причинам неназваным считает, что Черпицкого подкупили. Однако результаты голосования свидетельствуют, что его кнопка (а также кнопки «за» отставку его коллег из фракции) ничего по сути не решала. Кроме того, есть мнение, что нардеп взял деньги, чтобы хоть как-то отбить свои милионные $ «инвестиции» в депутатство.

Другой же собеседник, неотносящийся к «сердечникам» «Скандального Житомира» озвучил такую позицию – Черпицкий поддался эмоциям и решил просто поквитаться с Тимошенко за то, что она назначила заместителем министра транспорта и связи вместо него самого его брата Александра Черпицкого. Также на прошлой неделе Тимошенко отстранила от выполнения обязанностей пятерых судей Киевского административного суда, среди которых и жена Черпицкого – Людмила Тимофеевна.

Такой выпад уже екс-премьер сделала после того, как семейство Черпицких «опрокинуло» ее и не реализовало поставленную задачу – обеспечить затягивание дела по обжалованию результатов выборов президента. Как известно, Юле пришлось отозвать иск.

Еще один опрошеный «Скандальным Житомиром» эксперт считает, что таким образом Черпицкий пытается заработать очки и попытаться договориться с «регионалами» относительно своего будущего. Однако, по словам экспекта, малая вероятность, что у него выгорит это предприятие.

Скандальный Житомир
skandal.zt.ua

Історія політичного шулера Олександра Козлова

Певно всі бачили біл-борди подяки від Арсенія Яценюка? Думається, що окрім подяки виборцям, що за нього голосували, він іще мав би «подякувати» (тільки на цей раз за програш) своїй житомирській команді, вірніше її очільникові Олександрові Козлову. Те, що він свого часу очолив «Фронт змін» у Житомирській області, стало несподіваним і навіть анекдотичним фактом. Адже заяви Арсенія Яценюка про те, що він створює громадський рух, що об’єднає нових людей, які супроводжуватимуть його ініціативи змін у країні, від початку заперечували те, що подібні О.Козлову можуть бути людьми його команди.

Про те, як О.Козлов потрапив до оточення А.Яценюка, існує кілька версій. Одну з них активно поширював сам Козлов: його знайомі – високопоставлені чиновники з Києва – зробили йому протекцію перед впливовими людьми Яценюка. Ця риса Козлова – блефувати, брехати в очі і визначати свою вдавану впливовість – у Житомирі нікого не дивує, адже за Козловим давно закріпилася репутація брехуна й афериста.

Друга й найбільш вірогідна версія проникнення до «тіла» А.Яценюка – збіг обставин. Козлов запропонував свої послуги сам та пообіцяв бути спонсором кампанії «фронту». Як повідомили у центральному офісі «фронту змін», О.Козлов при зустрічі з Арсенієм Яценюком відрекомендувався відомим місцевим політиком та над успішним бізнесменом, який займається авіаперевезеннями через військовий аеродром Озерного, що за кілька кілометрів від Житомира. Дійсно, Козлов зареєстрував у житомирському міськвиконкомі приватне підприємство і назвав його «авіакомпанією «Озерне-Житомир». І не більше. Ніякого відношення до бізнесу з авіаперевезень він не має. Як змогли у Києві проковтнути мильну бульбашку про фантомну авіакомпанію Козлова, незрозуміло. Однак проковтнули.

Якраз на останню історію столичні «фронтовики» «клюнули», повірили на слово. Думали, що Козлов дійсно має достатньо фінансів для утримання місцевого «фронту» і буде потенційним спонсором майбутньої партії. Проте ці сподівання Києва були настільки наївними, що скоро там зрозуміли, якого «лідера» мають в Житомирі.

Коли на сайті Фронту було відкрито спеціальний рахунок для пожертвувань і згори пішла вказівка організувати спонсорів з народу на підтримку ініціатив Яценюка, Козлов «довів» свою «впливовість» і «економічну самостійність». Жодної копійки на цей рахунок з Житомира не надійшло. Коли Козлов зустрічав на вулицях міста колишніх знайомих бізнесменів і намагався говорити про пожертвування для «фронту», йому однозначно відповідали: «Саша, чи всі у тебе дома»? Адже Козлов ніколи не був чесним у відносинах зі своїми партнерами. Він доносив на знайомих у правоохоронні органи, здавав їх та їхні інтереси. Як кажуть в народі, не одному залив сала за шкуру. Мати справу з Козловим сьогодні є дурним тоном, від нього шарахаються, як від прокаженого.

(Співзасновник житомирської обласної організації «Фронт змін» та член обласної ради директор школи А.Жигора за кілька місяців зрозумів, що О.Козлов підпорядковує організацію під власні інтереси, фальсифікує документи, а тому продовжувати співпрацю з ділком від політики не захотів. До того ж Київ не відреагував на переконливі аргументи А.Жигори «поставити Козлова на місце»).

На що розраховує О.Козлов у партії «Фронт змін»? (А.Яценюк все ж призначив його головою Житомирської обласної організації. Згідно статуту партії, керівників обласних осередків призначають за принципом «единоначалия»).

Те, що на політиці можна добре підзаробити і створити собі дах для прикриття бізнесових оборудок, Козлов усвідомив давно. Про це достатньо обізнаний голова Партії захисників Вітчизни, народний депутат України Юрій Кармазін, який юридично супроводжував житомирського шахрая в одній із справ і потім відмовився пускати його на поріг київського партійного офісу (Козлов ніколи ні з ким не розраховувався за угодами).

Партійці житомирської організації «Нашої України» пам’ятають, як під час помаранчевої революції у 2004 році Олександр Козлов розпоряджався громадськими грішми, які були призначені для підтримки Майдану. Тоді не дорахувалися значної суми грошей, а Козлов, вдавши себе ображеного, гримнув на прощання дверима.

Козлов якраз був тим «політичним колобком», проти яких категорично виступав Арсеній Яценюк і був проти того, щоб вони, маскуючись, не потрапили до його організації. У десяток місцевих організацій політичних партій закочувався житомирський «колобок» Козлов, викочуючись звідти після створення скандалу. Коли у Фронті навели довідки про Козлова, висновки деяких працівників центрального офісу «Фронту змін» просто здивували тих, хто підтримував Арсенія Яценюка з ідейних переконань. Добре, що не бандит, сказали там. А те, що Козлов пов’язаний з житомирською бандотою (різними Бочами та Упирями) і наймає їх у якості бойовиків, добре знають у Житомирі. Коли Козлов балотувався до Житомирської міської ради, його супроводжувала група бандитів, яка у день виборів біля виборчої дільниці влаштувала бійню, – були жорстоко побиті кілька виборців-опонентів Козлова.

Ніяким бізнесом Козлов не займається вже близько десяти років. Живе за рахунок оренди, здаючи своє приміщення банку, та більярдної з кафе, якими заправляє дружина. Усіма сімейними фінансами розпоряджається виключно дружина. Коли Олександр Козлов мав намір розірвати договір оренди з банком і розмістити там офіс «фронту змін», у сім’ї виникла справжня війна. Козлов капітулював перед дружиною, яка сказала йому, що на політиці Яценюка треба заробляти, добре заробляти. «Фронтовик» Козлов ці настанови дружини негайно взяв до уваги і почав їх втілювати в життя.

Офіс житомирському Фронту надав син директора Житомирської філії Райффайзенбанку О.Фещенко, який має успішну будівельну фірму. Сподіваючись на майбутні політичні преференції. Проте у нього немає певності, що Козлов здатний до вдячності. У відносинах між О.Козловим та О.Фещенком, певно, вже пробігла «чорна кішка». Нам стало відомо, що головою міської організації партії «Фронту змін» стала стороння людина – дехто В.Сташенко. Таким чином О.Фещенко опинився за бортом партії «Фронту змін» і не приховує образи на О.Козлова. Здаючи безоплатно протягом року свої приміщення під офіс Фронту, сьогодні він має намір відмовити у таких послугах і розірвати співробітництво з О.Козловим.

Скандали, плітки, які постійно виникають у житомирському «фронті», засвідчують, що Козлов виявився неспроможним організувати команди, яка б пішла заради ідей Яценюка на амбразури опонентів.

За рік існування Фронту він не вклав туди ані цента. Навпаки – з працівників штабу, які займалися виборчою кампанією А.Яценюка, він вимагав «відкати». Якщо хтось відмовлявся, вигадували причини й виганяли. «Відкат» хіба що не платила вісімдесятилітня теща Козлова, яку зять прилаштував в палатку роздавати газети Яценюка. Протягом президентської виборчої кампанії Козлов на таких операціях «відмив» понад 300 тисяч гривень, які надходили з Києва, і поклав їх до власної кишені. У житомирських «фронтовиків» є детальна бухгалтерія, з кого і скільки Козлов отримував.

Колишній працівник обласного штабу А.Яценюка згадує:
- До цього я багато чув про Олександра Козлова. Загалом неприємного. Думав, що це окремі думки. Коли нам почали платити з Києва (достатньо високі зарплати), Козлов викликав кожного зі штабу і «обробляв», мовляв, він допоміг нам влаштуватися і потрібно третину віддавати йому на розвиток громадської організації «Фронт змін». Коли я відмовився, він написав донос в Київ, ніби я особисто вимагав від працівників палаток «відкатів».

У житомирському «фронті» були встановлені правила зони, усе підпорядковано Козлову, який імітував роботу та стравлював між собою людей. Головним для нього було те, щоб не допустити у «фронт» впливових та професійних людей. Він боявся, що його можуть витіснити, а тому часто, створивши черговий скандал, їхав у Київ з доносом на когось зі штабу. Я звільнився через кілька місяців, тому що те, що організовував навколо себе Козлов, нагадувало божевільню. Доступ до обласного Фронту для діяльних та ідейних людей був перекритий. Взагалі зустрітися з Козловим звичайним житомирянам не вдавалося, він їх відфутболював, постійно говорячи про свою надзвичайну зайнятість. Козлов під вивіскою Фронту Арсенія Яценюка створив для себе кормушку.

Власне, яку діяльність Фронту забезпечував Олександр Козлов у Житомирі, крім організації кількох приїздів А.Яценюка, невідомо. Показово провальною виявилася пряма телетрансляція місцевого каналу «Союз-ТБ» виступу Арсенія Яценюка з майдану Рад напередодні першого туру президентських виборів. У Житомирі послухати Яценюка зібралося всього 400 людей.

Політичне шулерство Олександра Козлова має давню історію. Свого часу він працював у Богунському райкомі компартії в Житомирі, закінчив вищу партійну школу в Києві. Будучи студентом Київського технологічного інституту легкої промисловості, Саша Козлов вже працював стукачем КГБ.

Нам вдалося зустрітися в Києві з одним з випускників партшколи, який вчився разом з О.Козловим в кінці 80-х. Він розповів, що Козлова в групі не любили, остерігалися: він був слизьким та неприємним типом, мстивим, комплексував через малий зріст та товстеньку статуру – між собою ми його називали «Саша-Пух». А те, що Козлов «стукав» на своїх, переконалися, коли куратора групи викликали на Володимирську і розповіли йому про «непартійну поведінку» та «ідеологічно шкідливі розмови» окремих слухачів партшколи.

Працівники обласного штабу Фронту С.Коцеруба та С.Бобков відчули на собі самодурство О.Козлова. Замість того, щоб під час виборчої кампанії займатися просуванням кандидата А.Яценюка, Козлов плів інтриги навколо співробітників Фронту. С.Коцерубу та С.Бобкова він звинуватив у тому, що вони сексуально домагалися однієї з колег офісу житомирського Фронту, а потім зчинили між собою бійку. У центральний офіс Козлов написав донос, після чого до Житомира приїхали з’ясовувати, що тут відбувається. Цього разу стукач Козлов дав маху, – донос не підтвердився.

Кирило Сагайдак
Скандальный Житомир
skandal.zt.ua

Іще весною минулого року деяким військовослужбовцям із частин, що дислоковані в нашій області, а також, як було встановлено, таку ж пропозицію отримали і вояки на Миколаївщині, один молодий чоловік запропонував за гроші вирішити питання щодо включення офіцерів до складу українського миротворчого контингенту у Косово. Наразі ми знаємо про сімох військових, які погодилися на це, – розповідає «Скандальному Житомиру» начальник відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБУ у Житомирській області полковник Анатолій Мартинюк.

За позитивне вирішення справи офіцери заплатили молодику $13.820. Коли ж дізналися, що у списках їх таки немає написали заяву до СБУ. Правоохоронці разом із військовою прокуратурою Житомирського гарнізону знайшли хабарника. Молодик служив старшим прапорщиком у військовій службі правопорядку в одній із сусідніх областей.

Наразі триває слідство – слідчі встановлюють інші протиправні дії військовослужбовця та причетних до цього посадових осіб. Прапорщик перебуває в ізоляторі тимчасового утримання обласного УМВС. Проти нього порушено кримінальну справу. Якщо слідчі доведуть, що він одержав хабар (у поєднанні з вимаганням), то чоловіку «світить» позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років із конфіскацією майна та правом займати упродовж певного часу посади.

Скандальный Житомир
skandal.zt.ua

Фотографирование свадьбы (дополнительный фотограф), праздничных вечеров, вечеров отдыха, выпускных вечеров, прогулок по городу, мини-фотосесия, фото детей на дому, рождение (первые минуты, роддом), крещение, уличные фото, реклама продуктов, товаров, услуг, дизайнерских идей, интерьеров, фотографирование животных для выставок, картин, предметов старины!

Работаем в Житомире и Житомирской области, Киеве и Киевской области.
Наш контактный e-mail fvstudio@ukr.net

Коментуючи результати виборів в області, Микола Володимирович зауважив, що у порівнянні з 2004 роком підтримка Віктора Януковича зросла на 8% (на 28 тис. чоловік). Разом з тим, на його переконання, представники «помаранчевого табору» втрачають довіру людей: Юлію Тимошенко в Житомирській області нині підтримало на 129 тис. виборців менше, ніж Віктора Ющенка у 2004 році. І це попри всі маніпуляції громадською свідомістю, які активно застосовувалися під час виборчої кампанії представниками діючої влади, попри масове використання адмінресурсу (згадати лише вручення Юлею Тимошенко безкоштовних актів на землю, автомобілів «швидкої допомоги», газифікацію сіл області – все це проводилося на державні кошти в рамках реалізації урядових програм, а надавалося як результат діяльності кандидата на посаду Президента Тимошенко).
«Я щиро вдячний тим, хто проголосував за Лідера Партії регіонів Віктора Януковича. Тому що вірю, що саме ця людина здатна виправити помилки колишньої влади і змінити на краще життя кожного українця, а Україну зробити заможною країною, рівною серед європейських держав. Проте я поважаю думку і кожного з тих, хто зробив свій вибір на користь нашого опонента. Тому що щиро переконаний: ці люди так само хотіли добробуту та спокою своїм родинам і щасливого майбутнього країні. Вони так само прагнули до злагоди в суспільстві, до стабільності і впевненості у завтрашньому дні, як і прихильники Віктора Януковича. Впевнений, нам вдасться об’єднати свої зусилля і разом відродити Україну. Для цього Віктор Янукович має чітку і економічно обґрунтовану програму, яка буде використана при розробці стратегії соціально-економічного розвитку держави, має команду професіоналів, яка на всіх рівнях буде втілювати її в життя. Нас чекає непростий період, коли доведеться важко працювати. Тому закликаю всіх своїх земляків – до єднання і до роботи» - закінчив свій виступ Микола Присяжнюк.
На пропозицію озвучити своє бачення можливих варіантів створення коаліції, Микола Володимирович зауважив, що це питання буде розглядатися лише після офіційного оприлюднення результатів виборів, але те, що команда Тимошенко сьогодні розсипається на очах, – факт, причому неприємний, якщо зважити на те, що мова йде про команду людини, на яку українці покладали велику надію і якій частина з них висловлює довіру і сьогодні.
Микола Присяжнюк переконаний, що основний принцип, за яким новообраний президент формуватиме виконавчу гілку влади, – професіоналізм. Тому він категорично відкидає будь-які закиди відносно того, що сьогодні Партія регіонів веде «торги» з приводу посад. Але того факту, що чимала кількість місцевих прибічників Юлії Тимошенко вже безрезультатно спробувала знайти місце у Партії регіонів не заперечує.
Щодо можливого претендента на посаду глави Житомирської облдержадміністрації Микола Присяжнюк сказав, що це має бути людина, яка добре обізнана з проблемами області, яка прагне зберегти поліське село і знає, як це зробити. В усякому разі нинішнього губернатора він особисто не хотів би бачити на цій посаді – не через його роль у виборчій кампанії, а тому, що всі роки свого губернаторства він жив своїм життям, знаходився начебто поза межами області.
Запропонував журналістам Микола Володимирович і своє бачення того, як з Житомирщини можна зняти «ярлик» депресивного регіону, зробивши акцент насамперед на розвитку перспективних галузей економіки – скажімо, добувної, і на відродженні сільськогосподарського виробництва.
Журналісти поцікавилися думкою лідера обласного осередку Партії регіонів щодо можливості законодавчого врегулювання питання про вибори міських голів (мерів) у два тури. На переконання Миколи Володимировича, є необхідність зробити ці вибори більш прозорими та демократичними, чому і сприятиме система виборів у два тури.
Як голова Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин, Микола Присяжнюк так прокоментував ситуацію з цінами на цукор: «Чим більше держава намагатиметься їх стримувати, тим більше ймовірність, що вони зростатимуть. Потрібно кардинально міняти підхід до питання формування цін на цукор – це має бути прерогатива ринку». Микола Володимирович переконаний, що необхідно змінювати застаріле законодавство, яке замість того, щоб спонукати українську цукрову галузь до розвитку, знищує її. Він виступив у парламенті з пропозицією внесення змін до закону, які б гарантували державну дотацію на вирощення цукрового буряка і сприяли розвитку цукропереробної галузі, в тому числі через відміну так званої внутрішньої квоти на виробництво цукру.
Насамкінець на прохання журналістів Микола Присяжнюк дав оцінку діяльності виборчого штабу Партії регіонів, який він очолював. Спрацювали, на його думку, добре. І насамперед завдяки тому, що обласна організація має чітку систему підпорядкування, глибоко структурована і укомплектована найкращими кадрами ще з 2004 року.

Прес-служба Житомирської обласної організації Партії регіонів

Житомирська обласна організація Партії регіонів ледь встигає «розгрібати» той бруд, що звалюється на неї майже щодня у період виборів. Не встиг вщухнути скандал навколо листівок, які знайшли на офісі Житомирської обласної організації «Народна самооборона», що дискредитовували Кандидата у Президенти Віктора Януковича, як до міста приїхав новий «скандаліст» – народний депутат Володимир Ар’єв. Людина, яка носить горде звання заслуженого журналіста України, проте не може похвалитися «чистим» минулим: чотири роки тому його було затримано у польському аеропорту і висунуто звинувачення у перевезенні марихуани. Парадокс, але зараз він працює у Комітеті Верховної Ради з питань боротьби з організованою злочинністю.
Звичайно, приїхав Володимир Ар’єв до Житомира не з пустими руками, а з черговим «геніальним» творінням піар-технологів – дешевим, нашвидкоруч створеним фільмом, що направлений проти Віктора Януковича. Хоча нардеп Ар’єв кілька разів наголошував на тому, що він «нікого не звинувачує». Навіщо ж тоді створювати такий «кіношедевр»? Хіба що на замовлення прем’єр-міністра.
Нардеп, який пройшов до Верховної Ради за списками «НУ–НС», у Житомирі скаржився, що не може показати фільм на центральних та регіональних ЗМІ, що народу не дають змогу подивитися стрічку тому, що «усе знаходиться в руках Партії регіонів». Чому ж тоді на прес-конференцію, під час якої презентувався фільм, зігнали другокурсників з місцевого державного університету? Чи як пояснити несподівану трансляцію на обласному телебаченні у прайм-тайм стрічки, яка грунтується на пустих, не доведених правоохоронцями, звинуваченнях? Хіба що дзвінком із Держкомітету з питань телерадіомовлення до керівництва Житомирської обласної телерадіокомпанії, яке відразу «забуло» про обов’язкову наявність ліцензії та письмового дозволу на трансляцію таких фільмів.
Крім того, фільм транслювався у рамках безкоштовних 20 хвилин, які виділяються кожному народному депутату один раз на місяць для висвітлення діяльності депутата. От Володимир Ар’єв і показав, чим займається насправді народний депутат – розповсюдженням «чорного» піару і прямим порушенням чинного законодавства.
Житомирська обласна організація Партії регіонів звертається до правоохоронців з проханням розібратися у ситуації з протизаконною трансляцією обласним телебаченням стрічки Володимира Ар’єва.

Прес-служба Житомирської обласної організації Партії регіонів

Ярослав Домбровський народився в місті Житомир в родині збіднілих дворян. З 1845 по 1853 роки учень Брестського кадетського корпусу. У 1855 році після навчання в Санкт-Петербурзькому Дворянському полку стає прапорщиком, призначається в дев'ятнадцяту польову артилерійську бригаду, яка брала участь в кавказькій війні. У 1859 вступає до Миколаївської академію Генерального штабу і одночасно вважається членом гуртка опозиційно налаштованих офіцерів-генштабістів. Через деякий час стає його керівником.

З грудня 1860 починає співпрацювати з польськими конспіратором. Через деякий час, а саме 6 лютого 1862, переїжджає до Варшави як начальник міста і члена Центрального Національного Комітету. Ярослав Домбровський розробив план повстання, який йому довелося здійснювати зі стін Варшавській цитаделі, в зв'язку з арештом 14 серпня. Коли план повстання провалився, то Домбровський був засуджений до 15 років каторжних робіт. Проте в грудні 1864 року він здійснює втечу з Московської пересильної тюрми.

Подружжя Домбровських емігрує до Європи, де налагоджують зв'язки в Швеції, Німеччини, Бельгії, Швейцарії. Восени 1865 Ярослав Домбровський приїжджає в Париж, де влаштовується на роботу креслярем. Через рік відбувається Об'єднання польської еміграції, яке пізніше стане Об'єднанням польської демократії. Домбровський стає активним членом цієї організації.

У 1868 році в світ виходить книга Ярослава Домбровського «Критичний нарис війни 1866 року в Німеччині та Італії». У 1870 році Домбровський закликає створити польські загони для участі в Франко-Прусської війні, однак уряд національної оборони критично поставився до такої справи. У жовтні того ж року на прохання Гарібальді Домбровський виїжджає в Ліон для командування польським легіоном, але цей план чекає крах, тому в березні Домбровський повертається назад до Парижа.

Ярослав Домбровський активно брав участь у військових дії під час Паризької Комуни. Керував 21 легіоном, після був комендантом Паризького укріпленого району і командувачем військами західного сектора оборони Парижа. Домбровському присвоєно звання генерала. У квітні і травні бере активну участь у бойових діях Комуни проти версальців. Але 23 травня 1871 року в бою отримує важке кульове поранення не сумісне з життям, тому вмирає через 2 години в Паризькій лікарні Ларібуазьер. Після закінчення декількох днів Адольф Т'єр придушив повстання і ліквідував Паризьку Комуну.