Своєму росту Ємільчино повинне завдячувати, як це не дивно, численним болотам, яких на території району вистачає з надлишком. У другій половині XIX століття в цих самих болотах стали добувати залізну руду, і з 1889 року в селищі запрацював найбільший у Волинській губернії чавуноливарний завод. З ємільчинського чавуну відливалися рейки для будівництва Транссибірської магістралі. На жаль, а може, і на щастя, на сьогоднішній день ні про який видобуток заліза в місцевих болотах, а тим більше ні про яке лиття чавуну в Ємільчино мова не йде. Припинення його виробництва сталося відразу після революції. Добувати болотну руду виявилося дорогим задоволенням.
четверг, 1 января 2009 г.