Житомир

У відомого письменника Бажова можна знайти безліч народних сказань, записаних їм на Уралі: про "Господарку мідної гори", наприклад, або "Великому Полозі". Є таке сказання й у Коростишеві. Причому з'явилося воно в 1941-му році, з початку німецької окупації. Німці, до речі, теж досить зацікавилися коростишівськими гранітами й почали вивозити їх у свою Німеччину в великих кількостях. Однак на початку 1942 року в кабінеті коменданта місцевого гарнізону пролунав телефонний дзвінок, і голос на чудовій німецькій мові, зовсім без акценту, пояснив здивованому офіцерові, що якщо німці не припинять красти камені, "Кам'яний господар" розсердиться і сховає весь граніт під воду. Комендант тільки посміявся, однак у березні 1942 року на одному з відкритих кар'єрів раптом з-під землі пішла вода й весь кар'єр був повністю затоплений - разом з технікою. Сьогодні на цьому місці перебуває мальовниче озеро, улюблене місце відпочинку коростишевців.
Німці, хоча й списали, що відбулося на підступи партизанів, видобуток граніту все-таки припинили, точніше, майже припинили. Не знаю, чи має відношення до партизанів "Господар каменю", однак легенда, погодитеся, цікава.