Житомир

Саме в 80-х роках минулого сторіччя перед дослідниками постало питання: з якого часу починати відлік історії Житомира - з IX століття, або з більш пізнього часу? В 1982-1983-му роках експедиція Житомирського обласного краєзнавчого музею під керівництвом І. Ярмошика провела розкопки в історичній частині Житомира - на Замковій горі.
Дослідження носили характер розвідки. У різних частинах Замкової гори були закладені шість шурфів. Пошуки виявили значну кількість матеріалу різного часу, в основному - залишки глиняного посуду. Картографія місць знахідок древлянського періоду визначила, що поселення саме по собі було невеликим: укріплена його частина, тобто городище, перебувала на місці нинішнього будинку партійного архіву й не виходило за межі нинішніх вулиць Замкової й Рильського. Але ніяких залишків житло-господарських комплексів виявлено не було - можливо, через більш пізню господарську діяльність людей, що зруйнувала попередній археологічний шар, а може бути, городище на Замковій горі просто представляло із себе обнесений частоколом хутір з декількох хаток. Подібна розвідка в інших частинах міста не дала результатів взагалі. І інших пам'яток древлянської епохи, крім поселення на Замковій горі (IX століття), на території міста виявлено не було.
Зате виявилися археологічні знахідки вже часів Київської Русі (XI-XIII століття), головним чином - кераміка. Виявлено вони були при розкопках на схилах Замкової гори. Але матеріалу для впевнених висновків не вистачало, і розкопки продовжилися в 1984-1985-му роках експедицією Житомирського археологічного суспільства й в 1988-1989-м роках - розвідувальним археолого-спелеологічним загоном під керівництвом Олександра Тарабукіна. Роботи не пройшли дарма: були зібрані дані про знахідки часів Київської Русі, на які натикалися не тільки самі археологи, але й робітники під час проведення грабарств у центральній частині міста. Були виявлені місця з добре збереженими культурними нашаруваннями XI-XIII століть: у районі на схід від краєзнавчого музею, у районі й околицях «Крестовоздвиженской «церкви, а також на Подільській й Охримовій горах. Здебільшого - це осколки кераміки, глиняних горщиків і кришок від них, а ще - глиняні прясла й точильні бруски. Вистачало й залізних виробів: уламки ножів, цвяхи, наконечники стріл. А ще в 1958-му році на Замковій горі був знайдений наконечник сулиці (зброя типу важкого списа). Але сама цікава знахідка на Замковій горі виявилася в 1971-м році, коли при ритті траншеї разом із залізними цвяхами незвичайної форми був знайдений перстень-печатка зі свинцю, що належав дружинникові київського князя Костянтина Всеволодовича. Датовано він приблизно 1205-1208-м роками.

Якщо припустити, що топонім "Житомир" пішов все-таки від готського "сидіння на болоті", то де ще, крім Суриної гори, могли існувати на нинішній території міста поселення людей? Археологічних знахідок, що прямо вказують на це і датованих IV-V століттями нашої ери, на території Житомира не виявлено. Йордану, звичайно, можна довіряти, однак археологічні знахідки є доказами куди більше вагомими. А от їх якраз й немає. "Кубок Германаріха" - не береться до уваги. І сьогодні ми можемо оперувати хіба що припущеннями.
В IV-V століттях люди воліли будувати свої укріплені поселення, як правило, на горах, на берегах рік. І неважливо, готи це були, або слов'яни: життя того часу було сповнене небезпеками і без міцних кріпосних стін не обходилося жоден рід або плем'я. На території нинішнього Житомира такими місцями могли бути Замкова й Охрімова (ну й, зрозуміло, Сурина) гори, Соколова гора, а також беріг ріки Тетерів у районі Зарічан. У деяких перерахованих вище місцях археологи дійсно знаходили й знаходять сліди древніх поселень, однак датовані вони не IV-V століттями, а більше пізнім періодом - IX-X століттями. Причому поселення на Замковій горі, судячи з даних археологічних досліджень, не саме старе: городища (поселення, укріплені дерев'яним частоколом) на Соколовій горі або в Зарічанах набагато старше - приблизно на ціле століття. Однак нам чомусь завзято намагаються довести, що Житомир бере свій початок саме з території Замкової гори, і саме в 884-го року. Хоча питання це, як бачимо, спірне і понині. Згадується, що у вищевказаному році, на території нашого обласного центру перебувало, принаймні, три рівнозначних городища - тобто три роди того самого племені, скоріше всього, древлян. І поселення на Замковій горі виникло, швидше всього, внаслідок того, що частина одного з пологів, що жили або на Соколовій горі, або в Зарічанах, вирішило відокремитися від родовичів і жити окремо - цілком нормальне явище й сьогодні. Виходить, ми мали не один Житомир, а відразу декілька?
Ми й далі спробуємо заперечувати існуючу думку про те, що Житомиру - 1124 роки. А чому не 1600, якщо вірити Йордану, що наше місто заснували готи? Дійсно - чому?

Свадебная фотография в Житомире. Фотосъемка Love story в Житомире. Свадебные книги и альбомы в Житомире.

Работаем в Житомире и Житомирской области, Киеве и Киевской области.
Наш контактный e-mail fvstudio@ukr.net