Житомир

ВЕКСЛЕР Володимир Йосипович (4.03.1907 - 22.09.1966) - академік (1958, чл. - кор. 1946). Народився в Житомирі. Закінчив Московський енергетичний ін-т (1931). З 1930 працював у Всесоюзному електротехнічному інституті, з 1936 - у фізичному інституті АН СРСР, з 1949 - також у Дубно, де з 1956 був директором Лабораторії фізики високих енергій Об'єднаного ін-ту ядерних досліджень.
Наукові роботи в галузі фізики і техніки прискорювачів, фізики високих енергій, ядерної фізики, фізики космічних променів. Перші його дослідження були пов'язані з космічними променями й проводилися в горах - на Ельбрусі і Памір: вивчалися ядерні процеси, зумовлені частинками високих енергій космічного випромінювання. Результатом цих робіт було виявлення нового типу злив, названих пізніше електронно-ядерними. У 1944 незалежно від Е. Макміллан відкрив важливий для подальшого розвитку та прогресу прискорювальної техніки принцип автофазіровкі і, виходячи з нього, запропонував ряд нових типів прискорювачів.
Відкриття цього принципу дозволило розробити і створити численну "родину" різних типів прискорювачів заряджених часток - фазотронов, сінхрофазотронів, сінхротронів. З появою цих машин почався сучасний етап у розвитку прискорювальної техніки, який привів до створення фізики високих енергій.
Починаючи з 1944 проектує і будує нові прискорювачі. Керував створенням першого радянського сінхротрона (1947). В 1948-50 разом з групою фізиків розробив фізичні принципи і теорію руху частинок, які були покладені в основу проектування найпотужнішого в той час прискорювача протонів - синхрофазотрона на 10 млрд. еВ, що вступило в дію в 1957 в м.Дубно (Ленінська премія, 1959). На цьому синхрофазотроні Векслером з співробітниками в 1960 була відкрита нова елементарна частка - анти-сигма-мінус-гіперон, вивчені процеси народження дивних частинок, викликаються пі-мезонами, процеси пружного розсіювання протонів на протонах, здійснено великий обсяг досліджень з іонної фізики.
У 1944 висунув ідею мікротрона. У 1956 запропонував принцип когерентного прискорення частинок, розглянувши прискорення середовищем, ударні когерентного прискорення плазмових згустків. Заклав (1956-57) основи колективних методів прискорення частинок, був одним із зачинателів прискорення частинок за допомогою плазми (1957).
Державна премія СРСР. Премія "Атом для світу" (1963). Створив школу в області ускорітельнойприскорювальної техніки. Академік-секретар Відділення ядерної фізики АН СРСР.